Купи рум’янку — рум’янися,
знайди львів’янку — оженися,
сиди врочисто у партері —
лиш не схиляйся при папері.
Ходи на виставки — дивися,
стань до картини — причешися,
раз по раз косячи на двері,—
лиш не схиляйся при папері.
Шукай дівчат, верзи дурниці
чи корч трагічного провидця,
співай про долю і про гвери —
лиш не схиляйся при папері.
Бо що ж ти голову морочиш? —
кажи, кажи щось, якщо хочеш,
кричи, збивайся до істерик —
лиш не схиляйся при папері…
- Наступний вірш → Іван Малкович – Коляда
- Попередній вірш → Іван Малкович – Нещасливе кохання
(Оцінок ще немає)