А нам з тобою вже пора
Іти на поступки моралі,
Бо почуттів смертельна гра
Виносить вгору, по спіралі,
До небезпечного кінця
Й катастрофічного падіння…
Кому вона потрібна,
Ця
Запрограмована подія?!
Люби нелюбого свого,
Терпи нестерпні свої болі,
А я – свої.
На дві недолі
Розділим долю…
- Наступний вірш → Іван Низовий – Відкраялось по кращому окрайцеві
- Попередній вірш → Іван Низовий – Виганяють доньки з дому
(Оцінок ще немає)