Боюсь не смерті.
Смерть – лише відхід
Від звичного земного розпорядку.
Боюсь вмирання, відмирання, від-
Торгнення, відсадження на грядку
Минувшини, де вже не проросте
Пругке стебло таланту і потуги.
Боюсь не народитися я вдруге
В час воскресіння.
Інше все – пусте!
Стараючись не множити гріхів,
Живу, мов причащаюсь до святого,
Живого джерела, –
В часи лихі
Не обійтись,
Не вижити без цього!
- Наступний вірш → Іван Низовий – З великої любові й катування
- Попередній вірш → Іван Низовий – Що значить – випито до дна
(Оцінок ще немає)