Душа добром перецвіта,
Мов папороть казкова,
Й перемолоджує літа
Весна – душі основа.
Я почуваюсь, як тоді,
В купальські наші ночі,
Коли, душевно молоді,
Одне одному в очі
Ми запірнали –
Глибина
Безоднею ставала,
Й душа,
Що вже на двох одна,
Півсвіту обнімала…
Ходжу в ранковій лободі,
Себе в росі купаю,
Й так старанно,
Як і тоді,
В твої сліди ступаю.
- Наступний вірш → Іван Низовий – А нове покоління вибирає
- Попередній вірш → Іван Низовий – Гоп
(Оцінок ще немає)