Гоп! – яка раптово екзотична,
Гоп! – яка підскочисто-легка
Україна,
Споконвічна і довічна,
Пе-ре-лі-ту-є на крилах гопака.
Го-па-ку-є-мо! –
Пакуємо валізи:
Хто на Захід, хто на Схід,
А хто – куди…
Крізь голчане вушко ми проліземо
Із біди в біду,
Як і завжди.
Ми велика нація козацька,
Ми безсмертна нація така:
Вигулькнемо з безвісті зненацька,
Вдаримо так хвацько гопака…
- Наступний вірш → Іван Низовий – Душа добром перецвіта
- Попередній вірш → Іван Низовий – Чудасія
(Оцінок ще немає)