Іван Низовий – Хороню, поминаю, оплакую: Вірш

Хороню, поминаю, оплакую
Сам себе на руїні життя,
Ледь тримаюсь рукою закляклою
За гранчак подивовано-зляканий
Неприйняттям хмільного пиття.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Низовий – Хороню, поминаю, оплакую":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Низовий – Хороню, поминаю, оплакую: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.