Вірші класиків > Іван Низовий: Вірші > Іван Низовий – Колезі-поету

Іван Низовий – Колезі-поету: Вірш

Пиши, допоки вільно дишеться,
І дихай, поки не задушиться
В душі твоїй жадоба жить;
Живи, допоки кров біжить
Із горла вірша; хай ворушиться
Приснулий сумнів – ти пиши,
Кресалом з кременю креши
Вогонь, що вітром не потушиться,
І в тім палкім вогні лиши
Звугліле серце…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Іван Низовий
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Низовий – Колезі-поету":

Читати схожі вірші:

  1. Іван Низовий – Сам – собі: не пиши
  2. Іван Низовий – Життя моє трива
  3. Іван Низовий – Ховають – ще живого
  4. Іван Низовий – Це осяяння синню і осінню
  5. Іван Низовий – Допоки в роботі – живу
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Низовий – Колезі-поету: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.