Не бавте слово, бо засне,
Потиху приколисане,
І заніміє, голосне,
Й без нього буде лихо нам.
Плекайте слово, щоб, ясне,
Будилося і кликало,
Мале єднаючи, земне
З небесним – до великого!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Колезі-поету
- Попередній вірш → Іван Низовий – Здається, обдурив судьбу
(Оцінок ще немає)