Крізь блакитну фіранку ранку
Видивляю щасливий день,
А нещасний і сам до ґанку,
Хоч-не-хоч, а таки прийде…
- Наступний вірш → Іван Низовий – Гвардійці поетичного пера
- Попередній вірш → Іван Низовий – Яка мізерія
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші

