1
Грому –
Щоб виляски на пів-планети,
Блискавки –
Щоб запалало громадище хмар…
Господи праведний,
Де ти?
Господе благосний,
Вдар!
2
Божа Матір і Тарас Шевченко
З покутя мене благословляють…
Це ж, виходить, я обом – хрещеник?!
3
Допоки ще є картоплина, буряк і морквина
Та ще капустина – дружина прикупить кісток –
Ми будем з борщем, і цвістиме у лузі калина!
4
Кухонний мислитель
Сьогодні в базарних месіях:
Рече він і кличе,
Таврує він і заклинає…
(Незлагоду сіє –
Розбрат пожинає!)
5
Українська душа прокинулась
І заплакала – хтось помер…
Схарапуджена вся
Несвоїми провинами,
Не засне,
до другого пришестя
тепер!
6
Куди не повернеш – бісячі спокуси…
Подалі втікаючи від гріха,
Я скромно жую
Поетичний свій кусень,
Який і не черствіє,
І не всиха.
7
Остання любов – потаємна химера –
Зимова калина – холодні вуста:
Мене обіймає безрука Венера
Заради Христа…
8
Перекиплю. Остигну. Охолону.
Сковтну сльозу солону
І стерплю
Наруги всі,
І Бога возлюблю,
Поставивши Шевченка під ікону.
9
Юність –
Спалах блискавки на тлі
Обложних дощів…
Під ветхим дахом
Я безкрилим почуваюсь птахом
На осінній мерзнучій землі.
