Іван Низовий – “Націоналіст”: Вірш

Легко бути патріотом
Зарубіжної Росії
І співати дифірамби
Всемогутності її,
І не чути,
Як голосить
Предковічний Голосіїв,
І не відати,
Не знати,
Чом ридають Турбаї;
І Батурин руйнувати,
І забути наші Крути,
І Мазепу шельмувати
Ще й Петлюру проклинать,
І паплюжить древню мову,
Й пісню рідну геть забути,
Щоб нічого вже на світі
Не лишилось забувать.
Я ж зостануся довіку
“Клятим націоналістом”
І носитиму достойно
Всі “почесні ярлики”,
І не стану я ніколи
Шовіністом суперзлісним,
І не буду русофілом –
Демократом навпаки.
Ні, не стану я лизати
Старшобратову сідницю –
Краще вже “ганебні рани”
Свої власні
Залижу,
Та поїду я в столицю,
У Верховну ту Світлицю,
Й українську щиру дулю
Із трибуни покажу!