Давай-но попрощаємось достойно,
Розійдемось пристойно, хто куди,
Забувши все,
Що згарячу накоєно,
І за собою витремо сліди.
Ніхто нікому жодного рахунку
Не виставляймо –
Докір хай не ссе…
Розлука для взаємопорятунку
І буде нам відплатою за все.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Живу та й живу
- Попередній вірш → Іван Низовий – Раділи солов’ї травневому цвітінню
(Оцінок ще немає)