Не говоріть поетам, що вони
Бездарні. Говоріть – талановиті
По-своєму. Кому потрібні вбиті
Нізащо; за відсутності вини
Покарані?! Кожнісінької миті
Вони і так горять, несамовиті,
Мов копи житні в пеклищі війни,
Беззахисні, усім вітрам відкриті.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Прихильно зустріли сусіди колишні
- Попередній вірш → Іван Низовий – Хто ти, красуне колишня