не піддавайся смутку і гризоті
в самотині себе не хорони
в оглухлих стінах вистиглої плоті
в марноті не зігріти відчини
окуті двері навстіж не додушуй
душі живої янголи у ній
не вивелись – до янголів я мушу
докликатись перечити не смій
зумій мене почути я з тобою
я прагну розчинитися в тобі
довірливо стелитися травою
цілющою водою не в журбі
тобі цвісти первинно і перлинно
сіяти розсівати пелюстки
легкого сміху діво-магдалино
в благословенні Божої руки
- Наступний вірш → Іван Низовий – Все літаєш літаєш
- Попередній вірш → Іван Низовий – Не возлюби чужу кохану
(Оцінок ще немає)