«Не возлюби чужу кохану».
Коли ж було, і чи було?
Загоїв час болючу рану
І відчуття перетекло
В те забуття,
Що не вертає
Пекучих спогадів назад –
Усе на світі пригортає
Стобарвнотихий листопад.
Зів’яли помисли гріховні –
Піднесла доля гарбуза…
На перевернутому човні
Вже не повернешся назад!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Не піддавайся смутку і гризоті
- Попередній вірш → Іван Низовий – Поети, що живуть на небесі
(Оцінок ще немає)