Не судіть за печаль і зневіру,
За мої невідкличні жалі, –
Видно, Бог мені визначив міру
Непосильних страждань на землі.
Що ж, я маю гріхи і провини
І не встигну вже їх відмолить…
Животрепетне серце людини
За живих і за мертвих болить!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Яка любов
- Попередній вірш → Іван Низовий – В держави не просив ніколи позики
(Оцінок ще немає)