Нестале все.
Гадання чи прогноз
Надії додають.
Але… є сумнів…
Надворі спекота,
В душі – мороз,
У підрахунку “так”,
В кінцевій сумі –
Категоричне “ні”…
Прогнозував
І я твою
Можливу
Поведінку
І – помилявся завше –
Визнаю
Свою поразку
В цьому поєдинку
З несталістю.
Стабільності нема
В душі твоїй смутній,
Як і в погоді:
То зв’язуєш – обірване – сама,
То рвеш категорично знову:
“Годі!”
- Наступний вірш → Іван Низовий – Навіщо я тобі
- Попередній вірш → Іван Низовий – Я тобі не суддя і не кат
(Оцінок ще немає)