Іван Низовий – Ніяка завірюха: Вірш

Ніяка завірюха
Малого не зляка –
Топчу собі щодуху
Слідок до вітряка.

Як холодно сьогодні –
До кістки пробира –
Та вдома всі голодні:
Бабуся і сестра,
І піч, і кожен горщик,
І кішка на печі.
І немічний, як мощі,
Угодник при свічі…

На вулиці – епоха:
Скінчилася війна –
Велика Перемога –
Щаслива сторона…

А ми такі голодні,
Знедолені такі.
Сирітки всенародні
У ранзі “байстрюків”…

… Несу три жмені млива
Додому із млина.
Кругом така щаслива
Радянська сторона!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Низовий – Ніяка завірюха":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іван Низовий – Ніяка завірюха: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.