О як мої коханки постаріли,
Ті, що горіли зорями вночі
І гріли душу!
Попелом в печі
Амурні стріли стали
Й догоріли
Свічки весільні…
Жодної свічі!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Маківкою пишною в городі
- Попередній вірш → Іван Низовий – Зелене зовні
(Оцінок ще немає)