Іван Низовий – Оглянувшись назад: Вірш

Не віриться, що я пробіг
Таку дистанцію!
Зів’яли проліски,
А сніг –
Зостанеться…
Замовкли жайвори –
Зорі
Співці приморені,
Лиш у заметах – снігурі,
Мов заговорені…
Та ще ворони на гілках –
А що їм станеться?!
Яка ж неміряна,
Яка
Важка дистанція…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Низовий – Оглянувшись назад":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іван Низовий – Оглянувшись назад: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.