Іван Низовий – Мов через ліс, через чумизу: Вірш

Мов через ліс, через чумизу
Іду, скрадаючись, мов лис.
Внизу так гарно:
Видно знизу
Шуліку,
Що шугає вниз.
Чумиза – це китайське просо,
Або ще кажуть “гаолян”.
А я іду до школи босий,
Малий задрипаний Іван.
З усього хутора до школи
Ходжу один – у п’ятий клас –
Грамотіїв таких ніколи
Ще не було в Комуні в нас.
Воно ж нічого, що я босий, –
Малому, віриться мені,
Що я – майбутній Ломоносов
У нашій темній стороні.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Низовий – Мов через ліс, через чумизу":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іван Низовий – Мов через ліс, через чумизу: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.