Перемігши себе,
Переміг
Чорну силу,
Мені супротивну,
І, забравшись у теплий
Барліг,
Перемогу
Святкую
Цю дивну.
Вже не треба громить
Вітряки
І свиріпу вважати
За жито –
Буду нині робить
Навпаки:
З вітряками і житом
Дружити.
У своєму
Зарічнім краю
Я нікому вже
Не заважаю –
Сам
Поетом
Себе
Визнаю
Й час від часу себе
Поважаю.
- Наступний вірш → Іван Низовий – Голова ж ти моя розбідова
- Попередній вірш → Іван Низовий – Я не жив на землі
(Оцінок ще немає)