Плюю на всі канони!
Де сяду, там і встану,
Не писані закони
Безправному Івану.
Нехай державні лежні
Живуть в постійній стежі,
Івани ж незалежні
Відкинуті за межі.
В радянській ще одежі
Іван торує стежку
На віху телевежі,
На місяця сережку.
І я, один з Іванів,
Не маючи дивана,
Будую сотні планів
Для себе спозарана.
Мужі свиноподібні
Заповнили всі сфери…
Нікому не потрібні
Худі пенсіонери.
