Поезія – це стиснута пружина
Думок і почуттів твоїх, поете:
Навіщо ти снуєш тонку дротину
Своїх обрáз, розчарувань, зневіри
На óбразах, позичених у когось?!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Нікого
- Попередній вірш → Іван Низовий – Під вікном під моїм тихо