Живуть, упевнені в собі
І задоволені собою,
Не виснажені в боротьбі
І не відзначені добою.
Я так позаздрити хотів
“Хрещеникам легкої долі”,
Бо сам собі осточортів,
Чужі присвоюючи болі.
І не позаздрив…
По світах
Десь ходить щастя і сміється –
Воно прихильне до невдах
І загребущим – не дається.
- Наступний вірш → Іван Низовий – А Дубно знов у стороні
 - Попередній вірш → Іван Низовий – Я рвонувся до волі
 
                             Підписатися
                            
                        
                                            
                        0 Коментарі                    
                                        
                    
                                                                        Найстаріші
                                                                        
                                
                            
                                                
