приголубився до тіла що не сміло
запалати й запалити і спалить
ледве жевріло крізь попіл животіло
грішне тіло що не вміло ще грішить
не наважуюсь роздмухати багаття
бо не зможу ту пожежу погасить
юне серце виривається з-під плаття
хоче вилетіть – дурнесеньке – згорить!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Моє предивне дивеня
- Попередній вірш → Іван Низовий – У неї крил нема
(Оцінок ще немає)