Що значить – бути молодим,
Коли дається все задаром,
Коли над вранішнім Айдаром
Парує в прохолоді дим,
І пахне риб’яча луска,
Й бліді вилузкуються зорі,
І кожен звук в пташинім хорі
Відлуння довге виклика;
А ти з побачення ідеш
Вже не додому – на роботу,
Несеш у грудях полюботу
І зрання вечора вже ждеш!
Що значить – в юності любить,
Коли не відаєш, не знаєш,
До чого йдеш, чого чекаєш,
Коли в очах тобі рябить
Від многоцвіття й рясноти
Облич дівочих писанкових,
Коли тріщать по всіх основах
Твої придумані світи
Перед реальністю буття
З його принадами земними,
Коли й двох слів уже без рими
Не можеш скласти до пуття!
Що значить – в старості згадать,
Коли не спиться і не п’ється,
Коли нічого не дається,
А треба лишень віддавать –
Літа наївності своєї
І всезалюблення у світ,
Коли тягар прожитих літ
Ти на черговім ювілеї
Відчув і згорбився під ним,
А зовсім поруч – зграйка юні,
І голос твій у многолунні
Пощез, як над Айдаром дим!
Що значить – випито до дна,
До денця самого, до краплі,
Коли й у власний слід не втраплю,
Коли, мов іній, сивина
Все припечалила, прикрила
І приховала від очей,
І з низько схилених плечей
Давно не пружаться вже крила;
Коли твої дочка і син
Повиростали, вже в зеніті
Свого життя, і ти на світі
Лишивсь, по суті, вже один!
