Що я знаю про вселюдські болі,
Щоби лікувать їх право мати?
Маю болю власного доволі
І не знаю, чим погамувати.
* * *
Не знаю, що й робити: звідусіль
На мене нахлина вселюдський біль –
У вирі болю борсаюсь… Рука
Лжерятівну соломинку шука.
* * *
Собак жалію: власний віддаю
Шматок. Мізерну пенсію свою
Ділю, як можу, й множу біль на жаль,
А в результаті – гіркота й печаль.
