У вихорі виборів борються друзі:
Ті – ліві, ті – праві, а ті – напролом…
Живу я в такій вибуховій напрузі,
Мов птах запізнілий з підбитим крилом.
А Білолебедія та Оріяна
По власних орбітах течуть, як текли,
І що їм до мене, підранка Івана,
Який не позбудеться бруду хули?!
Ходжу по юрмовищу лівих і правих,
Водою шумлю в верховітті трави.
Шукаю, мов хліба насущного, правди,
Ніколи, ні в чому й ніде не правий…
