Я, такий, на світі не один,
Я іще не крайній на межі,
В чомусь я іще й громадянин
Серед несвідомих типажів;
В чомусь я сумлінний патріот
(По-московськи – націоналіст),
І готов іти на ешафот,
Щоб життя поглибило свій зміст.
Не хвалю себе і не хулю
Інших,
Хто не в річищі доби,
Я ж не кум, даруйте, королю,
І вони, звиняйте, не раби.
Всі ми, разом взяті, ще юрба,
Із якої визріє народ
Лиш тоді,
Коли нова доба
Зробить
Найкрутіший
Поворот!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Хороша справа – рознарядка
- Попередній вірш → Іван Низовий – Ось тут я стою перед вами
(Оцінок ще немає)