Якщо приїдеш, то нічого
Я не скажу,
Й не будеш знати,
Як серед мороку нічного
Молодиком збиралось стати
Моє останнє сподівання,
Моя мара пізньоосіння,
Коли не на твоє кохання,
То вже бодай на розуміння.
А не приїдеш – перемовчу,
Перетовчу душі потребу,
І розіллється місяць жовчю
По охололому вже небу.
І не чекатиму світання,
Як з царства мертвих – воскресіння:
Зумів я вигадать кохання,
Та не спромігсь на розуміння…