Ясеново-кленова Рудка –
Там початки мої…
Колись
Звідти я,
Мов із гірки грудка,
Радо, з підстрибом, покотивсь.
А куди і чого – а бозна…
Може, краще шукав село?
Ой, людино ж ти несерйозна,
То ж найкраще село було!
Є воно і тепер. Та годі…
Там немає твого й слідка.
Інші верби ростуть в городі
Біля іншого вже ставка;
Інші люди працюють в полі
І на фермі, біля корів:
В них свої і пісні, і долі…
Ну, а ти, що в житті здобрів?
Мо’, спинити якусь попутку
І поїхати, і пої…
В ясеново-кленову Рудку,
Де витьохкують солов’ї?
