Зелене зовні,
А яка
Кисло-солодка серцевина
У цього яблука,
Терпка,
Як поцілунок,
І первинна!
Вторинне ж те,
Що ми звемо
Оскомою
Лиш після того,
Як спіле яблуко з’їмо…
Не може перше – без другого.
І ми на цьому стоїмо.
- Наступний вірш → Іван Низовий – О як мої коханки постаріли
- Попередній вірш → Іван Низовий – Наївне
(Оцінок ще немає)