Зніяковіле обличчя Наталі
Хочеться взяти ніжно в долоні
І цілувати губи солоні
В тихій нестямі,
В п’яному шалі.
Та не посмію переступити
Межі умовні і безумовні –
Очі Наталі
Повні-преповні
Чистої віри…
Лячно розлити!
- Наступний вірш → Іван Низовий – Хочу – не хочу
- Попередній вірш → Іван Низовий – Чого ж бо я заслабував
(Оцінок ще немає)