Глянь, красуне, на ту чайку,
Що над річкою літа:
Прокигиче і до хвилі
Груддю щиро припада.
Глянь, красуне, на ту бджілку,
Що на квіточці сидить;
П’є жадібно мед солодкий
І тихесенько гудить.
Глянь на жайворонка в полі,
Що тремтить у небесах
І виспівує веснянку
Про буяння на ланах.
Як та чайка, і я щиро
Припадаю, до грудей,
Як вона, я поринаю
В синю глиб твоїх очей.
Як та бджілка, я поживу
З губ твоїх солодких п’ю.
І гуду тобі тихенько
Про лебідоньку мою.
Як той жайворонок в полі,
Я щодня увись лечу
Із пісень моїх щасливих
Тобі саван слави тчу.
