Вірші класиків > Короткі вірші > Василь Стус - Короткі вірші > Сторінка 2

Василь Стус – Короткі вірші - Сторінка 2

Список віршів:

  1. 0
    Василь Стус – П’ючи біду, неначе оковиту
  2. 0
    Василь Стус – Цей спертий запах смерти, наче спирт
  3. 0
    Василь Стус – Танцює зек у батькових чоботях
  4. 0
    Василь Стус – Шевченко (Дорога до Орська)
  5. 0
    Василь Стус – На однакові квадрати поділили білий світ
  6. 0
    Василь Стус – Колимські закували зозулі
  7. 0
    Василь Стус – Тюремних вечорів смертельні алкоголі
  8. 0
    Василь Стус – На колимськім морозі калина
  9. 0
    Василь Стус – Автопортрет зі свічкою
  10. 0
    Василь Стус – Верни до мене, пам’яте моя
  11. 0
    Василь Стус – Ніч блукає, наче кінь стриножений
  12. 0
    Василь Стус – У порожній кімнаті
  13. 0
    Василь Стус – Скучив за степом, скучив за лугом
  14. 0
    Василь Стус – Наді мною синє віко неба
  15. 0
    Василь Стус – Втечу од світу й дамся самоті
  16. 0
    Василь Стус – О не дивуй, о не дивуй мені
  17. 0
    Василь Стус – Осики лист каро-зелений
  18. 0
    Василь Стус – За мною Київ тягнеться у снах
  19. 0
    Василь Стус – Твоє життя минуло й знебуло
  20. 0
    Василь Стус – Пахтять кульбаби золоті меди
  21. 0
    Василь Стус – Крізь сотні сумнівів я йду до тебе
  22. 0
    Василь Стус – Їй-богу, страшно в цьому світі жить
  23. 0
    Василь Стус – Ну й каторга, прождати вік життя
  24. 0
    Василь Стус – На мене нісся паровоз
  25. 0
    Василь Стус – Усе росте довкола мене світ
  26. 0
    Василь Стус – Не прагни, сину мій, а бережись
  27. 0
    Василь Стус – Блискучі рури власним сяйвом сліпнуть
  28. 0
    Василь Стус – Живи – і мучся
  29. 0
    Василь Стус – Цілую в сні сумне твоє обличчя
  30. 0
    Василь Стус – І вирветься із мене птах
  31. 0
    Василь Стус – О не зови мене, не клич мене
  32. 0
    Василь Стус – Коли тобі обридне власне тіло
  33. 0
    Василь Стус – Весь у минулому, пливу бозна-де
  34. 0
    Василь Стус – І вже нема ні смерти, ні життя
  35. 0
    Василь Стус – Наснився син, і море, і лагуни
  36. 0
    Василь Стус – Синочок спить, порозметавши ручки