Костя Костюченко – Люблю тебе, мій теплий рай родинний: Вірш

Люблю тебе, мій теплий рай родинний,
Мій ранок сонячний під солов’їний спів,
Мій рідний край, багатий, старовинний,
Мене зростив, нагодував і обігрів.

Моя родина – український вулик.
Моя Вкраїна – споконвічний рай.
Для нас усіх – наш захист і притулок,
Наш хліб і сіль, святковий коровай.

Живи моя Вкраїна первозданна.
Моя Україна народжена з Русі.
Ти в нас одна, мов жіночка кохана!
Я син моєї матері-землі!

Якщо приступний ворог шле прокльони,
Якщо зневажливо і кривдить і ганьбить,
На захист стану твоєго кордону,
Щоб ти могла щасливо й далі жить.

І я в бою, в останній час смертельний,
За тебе рідна гаряче помолюсь.
Всі вороги підуть в огонь пекельний,
І буде жити Українська РУСЬ!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Костя Костюченко – Люблю тебе, мій теплий рай родинний":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Костя Костюченко – Люблю тебе, мій теплий рай родинний: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.