Кто сказал, что я глухонемой: Вірш

Кто сказал, что я глухонемой…
Разучился, мол, всего бояться?
Просто я пришел к себе домой…
Не могу ни плакать, ни смеяться.

В голове моей кровавый бой.
И еще друзей мелькают лица.
Я не знаю, мама, что со мной?
Не могу никак уснуть…не спится.

Мне слышны разрывы канонад…
И душа опять на части рвется.
Сон один и тот же – смерть ребят.
Мама, как на небе им живется?

Ты не плачь. Я третий день не пью.
Что за бред – диагноз “тень солдата”?
Этот мир застенчивый “люблю”.(с)
Жаль, что рядом нету автомата.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (2 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Кто сказал, что я глухонемой":

Відгуки до поезії: 1

  1. Микола Рудь

    Думаю, що у нас велика кількість чудових поетів, що саме собою дає гарну перспективу для нашого народу.
    У нас є багато талановитих поетів – це істина. Це наше багатство і наше оптимістичне майбуття.

Залишити відповідь

Читати вірш поета Кто сказал, что я глухонемой: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.