Дивлюсь я на яснії зорі,
Смутні мої думи, смутні.
Сміються байдужії зорі
Холодним промінням мені.
Ви, зорі, байдужії зорі!
Колись ви інакші були,
В той час, коли ви мені в серце
Солодку отруту лили.
- Наступний вірш → Леся Українка – Знов весна, і знов надії
- Попередній вірш → Леся Українка – Хотіла б я піснею стати
(Оцінок ще немає)