Левко Боровиковський – Байки й прибаютки: Вірш

РОЗБІЙНИК

Мужик корову вів та ніс в руках дійницю, –
Розбійник перестрів, відбив в нього телицю,
Сказавши: – Щоб тебе зовсім не обідрать, –
Дійницю хоть візьми й назад;
Мені із нею не носиться,
Тобі ж в господі пригодиться.
Бодай, Розбійнику, впав в руки та катові!
Навіщо мужику дійниця без корови?

КУРЧА

Опівночі Курча просилось прогулдяться,
Бо, каже, нічого шулік і сов бояться;
Тепер їм ніколи літать –
Всі сплять!
А Курка Куряті тихенько кудкудачить:
“Сова хоть спить, та кури бачить”.

БАГАТИЙ

Кіндрат усім приятель, сват,
Кіндрат і кум, Кіндрат і брат,
Поки капшук товстий від грошей.
А як Кіндрат
Не став багат,
Всі кинули!
Горщок із кашею хороший.

ЧОРТ

Колись у Польщі Чорт на сеймі так возився,
Що вовся там хвоста лишився.
От втікши, до Дяка просився в грубник жить
І став Дякові говорить,
Що миром, без хвоста, не буде вже мутить.
Дяк думає, що чорт вже зовсім другим стався –
Став ладаном курить –
Так Чорт в болото швидше вбрався!..
Хоть вовк линяє,
Та норов не переміняє.

КОЗАКОВА ЖУРБА

Украли в Козака коня;
А Козака об тім журба напала,
Що на коні оброть новісінька пропала!..

КИРИЛО

Кирило, кумів сват,
Прилюдях чарочки не вміє в руки взять;
А без людей Кирило
Сам наверта на чарку рило, –
І любо, й мило.

КОНИК І МУРАВЕЙ

Опала Коника зима;
А Коник не придбав улітку ні зерна.
Вже ж без прокорму та не жити!
От Коник і стриба до Мурав’я просити
Зерном ссудити,
А Муравей пита: – Що ж влітку ти робляв,
Що на зиму нічого не придбав?
А Коник одвічав:
– Улітку? Я ж співав!
А Муравей став Конику казати:
– Хто ціле літо проспівав,
Тому легесенько зимою танцювати;
Тобі ж скажу я, брате,
Що дармоїдів я не вмію рятувати.

ПАНЬКО-КАЛІКА

В Панькового сусіда жінка
Була каліка.
Панько ізпідтишка глумив;
А як самого бог калікою зробив –
Панько з стида і на світ не виходив.
Чужа біда – Панькові сміх;
Своя ж і стид, і страм, і гріх.

П’ЯНИЙ

Чуренка жінка із шинка
Вела п’яненького; а панотець спитався:
– Навіщо він за жінку так держався?
Чуренко й каже: – Єсть пословиця така:
Сліпець сміліше ходить,
Як повводатар вводить.

ХОМИХА

Хомиха кожен день свого Хому чухрала.
Почувши те, кума кумі сказала:
“Хома з Хомихою пропащий неборак!
В мозолях, в синяках і тіло все, й маслак!..”
Другая їй сказала так:
“Не слухай, галочко: чи можна, щоб Хомиха
Хомі бажала лиха!”

КАРТЬОЖ

Підпивши, Влас засів у карти грати:
Начав для скуки, від шага.
А далі став на руб, сердешний, загинати –
То до того награвсь врага,
Що збув худобу й хати!
Кого ж тепер пеняти?..
Бездільнича ігра
Не доведе ніколи до добра.

ДВА ЛЕМБИКИ Й ГОРШКИ

Раз Лембики удвох чи то утрьох
Загризлися з Горшками,
І сварку здумали свою рішать боками.
Для Лембиків – ігра; а для Горщечків – ох! –
На черепочки всі, бідняжечки, товчуться!..
А Лембики, погризшися, уп’ять
Цілісінькі – любісінькі стоять!

ПСЕ

Юхим узям робить усе!
Та й звів усе на псе!..

ДАРЕМНА ЖУРБА

Хома журився,
Що лобода й кукіль у просі зародився;
А кум Хомин так об’яснився:
“Іще то не біда,
Як в просі лобода.
А отоді біди,
Як ні прісця, ні лободи!”

ГОЛОДНИЙ ХОМА

Голодному Хомі хтось став притьмом хвалити,
Що як-то тим панам в будинках гарно жити!
А мій Хома сказав: “Як хліба край,
Той під вербою рай”.

КІШКА

З засіка зуздріло маленьке Мишеня,
Що Кошеня піймав Кудлатий,
Та й каже матері: “Пропало Кошеня!”
А Миш стара давай тікати,
Сказавши: “Як підійде до розплати,
Кудлатому не здобрувати –
Світ звіра дужчого над Кішку не родив!”
Отаман Савку раз побив,
А Савка думає, що й Голова, й поліція
Отамана бойться!

ВОВК

Найшли лігво і Вовка, й вовченят:
Тут Вовкові б чимдуж тікать,
Так ні ж. Мій Вовк іще став огризаться здуру.
Що ж? Положив з дітьми і голову, і шкуру.
Так часто крамарі: товчеться з п’ятака,
А прозіва – коповика.

ЦИГАН

Став Сидір Цигана пеняти,
Що Циган кобилча без язика продав;
А Циган Сидору сказав:
“Аби гаразд везла – пісень їй не співати,
Так нащо й язика питати!..”
За тиждень кобилча мій Сидір обідрав.
Не слухайте циган! Брехати Циган звик –
Не тілько для пісень чіпляють нам язик.

КОРОВА Й СОВЕНЯ

Корова йшла вночі. Маленьке Совеня
(А сови і впівніч так бачать, як впівдня)
Сказало: “Ізверни, небого, –
Там яма; упадеш!..” Корова птицю вслух
Налаяла й пішла.. та в яму к чорту – бух!
Не лишнє інколи послухати й малого.

МІРОШНИК

У водянім млині Мірошник зажурився,
Що млин остановився
Затим, що висохла вода.
А тут к біді – друга біда:
Його прокляті кури з огороду
Знай бігали в рівчак останню пити воду!
Мірошник їх побив.. та й чує сміх людей:
“Оставсь Мірошник наш без млива й без курей!”

ЧОБІТ

Раз Чобіт злість напала,
Що дірочку нога йому продрала,
Та ногу й ну давить!.. Хазяїн посваривсь
Та й каже: “Чобітку! Не треба-бо дрочиться,
З ногою не сварись,
Бо Чобіт без ноги ні к чорту не годиться”.

КОЗИР

Жир-краля Козир та Шостаку-вин побила.
Шостаці б і мовчать – так ніт же – загрозила:
Тривай же, Крале, я колись та засвічу,
Тебе, голубочко, порядком проучу!”
Не дуже-то й несись, хто в світі козиряє,
Бо здача козирів міняє.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Левко Боровиковський – Байки й прибаютки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Левко Боровиковський – Байки й прибаютки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.