О, не взискуй гіркого меду слави!
Той мед недобрий, від кусючих бджіл.
Взискуй сказать поблідлими вустами
хоч кілька людям необхідних слів.
Взискуй прожить несуєтно і дзвінко.
Взискуй терпіння витримати все.
А справжня слава – це прекрасна жінка,
що на могилу квіти принесе.
- Наступний вірш → Ліна Костенко – Не треба класти руку на плече
- Попередній вірш → Ліна Костенко – Ображений Торквемада
(Оцінок ще немає)