Ліна Костенко – Старенька жінко, Магдо чи Луїзо: Вірш

Старенька жінко, Магдо чи Луїзо!
Великий світ, холодні в нім вітри.
У нас ще й досі круппівське залізо
виорюють у полі трактори.

Ну, як там вальси — чи гримлять у Відні?
Як доктор Фауст — бореться зі злом?
У нас навіки хлопці наші рідні
живуть собі у рамочці за склом.

Я не скажу ні слова тобі злого.
Твій, може, теж загинув на війні.
За що він бився, Магдо, проти кого?!
Він не кричить “Хайль Гітлер!” на стіні?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (4 оцінок, середнє: 4,75 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ліна Костенко – Старенька жінко, Магдо чи Луїзо":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ліна Костенко – Старенька жінко, Магдо чи Луїзо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.