Лобода: Вірш

Ой побреду, побреду
По коліна в лободу.
Чи я в тебе наймичка,
Що я боса хожу?

Як я в тебе наймичка,
То ти мені заплати.
Як я в тебе хазяюшка,
Черевички купи.

Купи мені черевички
За цілого п’ятака,
Щоб я зранку до вечора
Вибивала гопака.

Ти не піп, ти не дяк,
Не цілюй мене так,
Нехай мене поцілує
Запорізький козак.

Запорізькі козаки,
Вони добрі люди,
Обернеться, поцілує
Злипаються губи.

Очерет, осока,
Чорні брови в козака.
На те мати родила,
Щоб дівчина любила.

Очерет, осочина,
В тебе жінка позичена.
Брешете, вражі люди,
Оженюся – жінка буде!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Лобода":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Лобода: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.