Вірші класиків > Любов Гонтарук – Гнізна

Любов Гонтарук – Гнізна: Вірш

Подільські Товтри річку закували,
А Чорний міст в стану перехопив.
Вродливі верби густо прикривали
Гнучку поставу від вітрів і злив.

Тече у завтра річечка чистенька,
Гора Весела їй туман пряде.
Цвіт бузини, весла сріблястий дзенькіт
У мою душу із століття йде.

І вже нікуди річці не звернути,
Вростає в серце вже моїх синів.
Барвиста брунька, сонця срібний прутик,
Цілющий трунок до останніх днів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
1
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Любов Гонтарук – Гнізна":

Читати схожі вірші:

  1. Любов Курганська – Моя вишиванка
  2. Іван Коваленко – Ріка
  3. Микола Руденко – На битій дорозі підкова лежить
  4. Павло Грабовський – Напровесні
  5. Грицько Бойко – Розумники
Підписатися
Сповістити про
1 Коментар
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Дякую.

0
0
Відповісти
Читати вірш поета Любов Гонтарук – Гнізна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.