Скільки не дивлюсь
на клена,
в нього сонце
на раменах!
Під вікном,
немов знамена,
сяють кленові рамена…
Щезне сонечко
на клені —
простягає нічка
жмені…
Сутінки повзуть
до хати…
Я тоді лягаю спати.
- Наступний вірш → Марія Хоросницька – Школярик
- Попередній вірш → Марія Хоросницька – Шевченківський гай
(Оцінок ще немає)