Скільки не дивлюсь
на клена,
в нього сонце
на раменах!
Під вікном,
немов знамена,
сяють кленові рамена…
Щезне сонечко
на клені —
простягає нічка
жмені…
Сутінки повзуть
до хати…
Я тоді лягаю спати.
- Наступний вірш → Марія Хоросницька – Школярик
 - Попередній вірш → Марія Хоросницька – Шевченківський гай
 
                             Підписатися
                            
                        
                                            
                        0 Коментарі                    
                                        
                    
                                                                        Найстаріші
                                                                        
                                
                            
                                                
