Сутінки сповзають
м’яко і помалу
волошковим шовком,
що немов живий…
Над Високим замком
кліпнуло і встало
сонце, розбудило
день новий.
- Наступний вірш → Марія Хоросницька – Помічниця
- Попередній вірш → Марія Хоросницька – Львів
(Оцінок ще немає)