Не сиджу у холодку —
помагаю днірнику.
Мию вікна в коридорі,
щоб шибки були прозорі,
порох вимету з кутка…
В мене вдача вже така,—
мусить бути
всюди чисто,
бо люблю я рідне місто
і шаную двірника.
- Наступний вірш → Марія Хоросницька – Малий львів’янин
- Попередній вірш → Марія Хоросницька – Світанок
(Оцінок ще немає)