Зажурилося дівча.
Смуток в голосі,
в очах…
Кепські справи взагалі:
на долоні — мозолі!
Всі п’ять пальчиків,
всі п’ять,
всі по-справжньому болять,
Марта знає: біль мине.
Журить дівчину одне:
як без праці дні оці,
поки щезнуть міхурці?!
- Наступний вірш → Марія Хоросницька – Кріт
- Попередній вірш → Марія Хоросницька – Марта сплеснула руками