Гриць
розлігся горілиць,
та й уголос
мріє Гриць:
«Я пішов би
в довгі мандри,
якби світ був
без границь.
Звідав би
незнані далі,
де смачні ростуть
мигдалі,
Африку,
де вічна спека…
Ех,
чому я не лелека!»
Грицеві кажу:
— Стривай,
а ти знаєш
рідний край?
- Наступний вірш → Марія Хоросницька – Дівчина Анничка
- Попередній вірш → Марія Хоросницька – Дружба
(Оцінок ще немає)