Як плакала чайка під сонця промінням
Як гралось проміння на смілім крилі
І тоне повітря у просторі синім
Заплутуєсь вітер у жовтім брилі
Приємно дивитись на піни каскади
На пильність в далекім тумані бризок
І знов підчувати скелястість огради
Далекий гудок.
